Розповідь добровольця

«Ми розуміли, що ми все можемо померти. Я підійшов до вікна і крикнув: «Ви нас тут в крові втопите, і самі потоните, якщо сюди прийдете» Історія звичайного Харківського хлопця, якому в дев’ятнадцять років довелося стати міцніше, ніж сталь і бетон міжнародного аеропорту імені Сергія Прокоф’єва в Донецьку... Історія, яку не покажуть по ТБ, але яку не можна забувати...
Back to Top