Илсөя Бәдретдинова — Порт-Артур | Ilsiya Badretdinova — Port-Arthur

Порт-Артур тигән таш ҡала Күп ҡалаларға баш ҡала. Һары диңгеҙ буйҙарында Ҙур ҡалаларҙан һанала. Ай-һай, Порт-Артур, Була торғайның матур. Порт-Артур тигән ҡалаға Япондар туп аталар. Аямай дошман, аямай Таш ҡоймаһын ваталар. Ай-һай, Порт-Артур, Була торғайның матур. Дошмандарҙан уны яҡлап, Күп ирҙәр башын һала. Ирҙәр үлә, башын һала, Бөтмәҫ дандары ҡала. Ай-һай, Порт-Артур, Була торғайның матур. Япондар туп аталар, Порт-Артурҙы ваталар. Ҡайһы аяҡһыҙ, ҡайһы ҡулһыҙ, Ҡысҡырышып яталар. #bashkortostan #bashkort #baskort #башкортостан #башкир #башкорт #башкирия #каравансарай #ансамбль #bashkiria Ильсия Бадретдинова - Официальная группа. Яңа җыр! “Тынычлык кирәк“⁣⁣ Җырчы Илсөя Бәдретдинованың бердәнбер рәсми төркеме.Башка төркемнәрне рекламалау тыела. Төркемдәге язмаларның кучермэсен алу тыела! По всем вопросам обращайтесь 7 (917) 286-73-71 Гузель Карамиева Илсөя Бәдретдинова “Порт-Артур” — башкірська народна пісня - “кыска кюй“, тобто “коротка, а не довга“. На вікіпедії написано, що перший запис тексту видано Сулеймановим Р.С. 1938 р. у збіріці “Башкорт халык йырдары“, у д. Турменево Друге, Баймакського району Башкірії від Гініята Утарбаєва. Пізніше неодноразово видавався іншими радянськими авторами, за часів “застою“ пісня навіть стала цілком естрадною, що ми бачимо на багатьох прикладах з Татарстану та Башкірії й зараз. Одними з перших популярізаторів цієї пісні, а за фактом “реставраторами за народу“ був ансамбль “Караван-Сарай“ та інші. Те, що першу літературну згадку пісні датують 1938, - не означає таке її пізнє походження. Адже Самойлович ще 1910 згадує, що його знайомий чемерис (марієць) повідомив йому, що серед різних народів Надволжя (якто татари, башкіри, марійці, чуваші тощо) в той час була популярна довга пісня про події в Порт-Артурі, в якій пойменно скаржилися на командирів - Куропаткіна, царя Миколу Кровавого. Та пісня була чимось подібна на варіант, який сам Самойлович та Олесницький записували від кримських носіїв - татар та караїмів, проте тексти та музика сильно відрізняються. В башкірському варіанті лад — змінна пентатоніка, пісня ділиться на дві “квадратні частини“, для заспіву характерний широкий діапазон і поступове зменшення регістру в другій частині. Чіткий ритм надає пісні маршового-військового характеру, в той час як кримський варіант суто ліричний.