«Після першого бою питання гендеру відпало»: історія госпітальєрки Ірини Цибух

«Звук вибухів — це дуже страшно. Але для мене звук, який буде асоціюватися з війною — стогін, плач і крик наших бійців», — розповідає госпітальєрка Ірина Цибух з позивним «Чека». До 24 лютого вона жила зовсім інше, цивільне життя. Писала магістерську роботу, була медіатренеркою, волонтеркою, продюсеркою та знімала фільм про дітей у віддалених українських селах на Донеччині та Луганщині. Його так і не встигли презентувати в Києві — показ мав відбутися 25 лютого. Історію, про те, як Ірина стала госпітальєркою, дивіться в нашому спецпроєкті Жіноча power. Партнерський проєкт реалізовано на правах реклами. Матеріал створено у співпраці з проєктом ООН Жінки «Реформи децентралізації та безпека в громаді: трансформаційні підходи до гендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок в Україні», що фінансується Урядом Данії Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси: Підпишіться на нас, щоб не пропустити