Тарас Шевченко “До Основ’яненка“ #Шевченко #Кобзар #Основяненко #Тарас_Шевченко #КобзарВІЧНИЙ

“Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли, У нас нема, Зерна неправди за собою.“ #Тарас #ШЕВЧЕНКО #Кобзар #Тарас_ШЕВЧЕНКО #ТарасШЕВЧЕНКО До Основ’яненка Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив... Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: «Де то наші діти ділись, Де вони гуляють?» Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: «Де наші панують? Де панують, бенкетують? Де ви забарились? Вернітеся! дивітеся — Жита похилились, Де паслися ваші коні, Де тирса шуміла, Де кров ляха, татарина Морем червоніла — Вернітеся!» — «Не вернуться! Заграло, сказало Синє море.— Не вернуться, Навіки пропали!» Правда, море, правда, синє! Такая їх доля: Не вернуться сподівані, Не вернеться воля, Не вернуться запорожці