Ukrainian Patriotic “Zaporizhian March“ (“Запорізький Mарш“). Igor Zavadsky, Ukraine.

“50-й день війна... Сьогодні на моєму ютуб-каналі чергова прем’єра, щойно я виконав всім відомий “Запорізький Марш“ — Кожного дня продовжую робити записи для ютуба з під’їзду свого будинку у Києві. Мій фронт — музичний. Головна зброя — музика. Мій девіз: ПОКИ БАХАЮТЬ СНАРЯДИ ЗА ВІКНОМ, БУДУ У ВІДПОВІДЬ БАХАТИ БАХОМ та іншими композиторами. Автором “Запорізького Маршу“ вважають бандуриста та виконавця українських народних пісень з міста Ромни Євгена Олександровича Адамцевича. Він скомпонував твір з використанням мелодії української народної пісні “Ой на горі та й женці жнуть“. Народився Є.Адамцевич 1-го січня 1904-го року. Коли майбутньому кобзареві було два роки, з ним сталася біда — він осліп. З 1927-го року став виступати на концертах як соліст-кобзар, а також у складі Миргородської капели бандуристів. А на рік раніше, у 1926-му, Євген Адамцевич написав “Запорізький Марш“. Однак, є й інші версії походження твору: - нібито співавтором твору є відомий бандурист Мусій Олексієнко, вчитель Адамцевича; - як автор іноді згадується уродженець села Ядути на Чернігівщині Прокіп Морміль, у якого часто гостював Євген Адамцевич; - існує навіть легенда, за якою автором твору є сам Людвіг ван Бетховен; - більш правдива, на мій погляд версія, що музика народна і що це один з Маршів Запорізьких козаків у часи Запорізької Січі. Як би там не було, а першим офіційним виконавцем “Запорізького Маршу“, як і його автором, вважається Євген Адамцевич. Публічна прем’єра відбулася 1969-го року у Київському оперному театрі імені Тараса Шевченка. Свідки згадували — на вимогу публіки Адамцевич виконував цей Марш тричі. Він виконував твір дуже виразно, енергійно, вкладаючи всю свою майстерність. Один з диригентів Національного академічного оркестру народних інструментів України композитор Віктор Гуцал був на тому концерті. Він одразу взявся за обробку твору. Саме його версія є найбільш відомою нині. Вперше “Запорізький Марш“ в обробці В.Гуцала був виконаний 12-го квітня 1970-го року. Оркестр кілька разів виконували твір на біс. А у 1972-му році цей Марш став саундтреком художнього фільму “Пропала грамота“. Помер кобзар Євген Адамцевич у 1972-му році, в Бахчисарайському районі, селі Холмівка, там і похований. “Запорізький Марш“ досить поширена серед українських композиторів назва: окрім Адамцевича однойменні марші створювали зокрема українські композитори Михайло Завадський та Микола Лисенко. “Мірко Саблич“ (це назва українського музичного проєкту) під час війни з російськими окупантами створив слова до “Запорізького Маршу“. Ось як це звучить — Друже мій, станьмо в стрій! Чуєш на Сході гримить – а значить завтра в бій! Знов у нашій хаті вороги трикляті, Знов імперське кодло лізе з всіх щілин, Знов прийшло зі Сходу горе для народу, Знову час настав згадати, брате, наш козацький чин! Станьмо, браття, сміло за святеє діло! Дух Тараса в серці кожного горить! Україну-Мати з пекла визволяти! Кожен хто чим може наближає Перемоги мить! Ширше крок! З нами Бог! Будь благословенна, Pідна Cторона! Краща нагорода – шана од народу Високо до неба підіймiмо наші знамена! Українські креси з Ялти до Одеси, Від степів Донецьких до Карпатських гір, Чернігів і Суми – гетьманськії думи, Сонце Перемоги ще засяє, ще настане мир! Сили тьми ідуть війною! Побратиме, час до бою! Ой у Збройних Силах файні хлопці! Ще й прийшли з Майдану добровольці! Страху ми не знаєм, Землю визволяєм Від московців! Гей, спільним фронтом гей! Серце в серце: однокровці! За Поребрик нечисть гнати будемо завзято, Геть з моєї хати, окупантський зброд! Наше діло святе! Двічи не вмирати! За правду! За волю! За народ! Злі часи. Дикі пси Впились в Рідну Землю – спробуй віджени. Знай, вражино клята, нас вам не здолати! Різні та єдині України доньки та сини! Лицарська звитяга, бойова наснага, Віра в побратима і у весь нарід, Кров наша гаряча, козацькая вдача І Божая Матір нам покровом від недоль і бід. Вражі гради не стихають, безупину насипають Ой на, ой насипте на хвіст солі! Згиньте, вражі діти, та й в недолі! Скільки українців полягло в московській та й неволі. Гей, пам’ятаймо, гей! Скільки горя, скільки болю! Як самі в бою поляжем, дітям перекажем Ненависть ми нашу до кремлівських псів Від Сяну до Дону люті вам прокльони За наших полеглих козаків Прийде час й кожен з нас Встане перед Богом на Страшнім Суді. Хоч гріхів й багато, але вірим свято, Що за праве діло насипаєм чорній ми Орді. Знову сурми звуть до бою! За своє встаєм горою! Хоругви над головами! Дух козацький поміж нами! Тільки вперед! Зараз “Запорізький Марш“ Адамцевича є одним з основних маршів Збройних Сил України. Сьогодні я зіграв цей свій улюблений Марш для підняття бойового духу всіх українців. Тримаймося, Україно! Обов’язково переможемо, бо ми того варті!!!“ (Ігор Завадський, )