Я копив цю злість,
Щоби ти потім викупив цей зміст,
Про шо говорять силуети спалених міст,
Молитви не почуті під ракетний свист.
Був не чутний плач,
Тут вижити була із нелегких задач,
Тут бога не було, орда наводила срач,
Пам’ятай це все, ніколи не пробач.
Люди по підвалах,
Черговий удар, і трохи ближче спалах,
Вже забули ми коли нормально спали,
Стіни падали але народ зі сталі.
Будинки опустіли,
Та їм не погасити наше сонце на стінах,
Ми кіборги які самі тут творять зміни,
Хто зброєю погрожує ті під прицілом.
Де бога нема,
Там усюди дим і зола,
Пекельна весна,
До чого ти нас довела?
Де бога нема,
Ми будем виживати самі,
3буди мене, ма
Скажи шо це було у сні.
Ми ніколи не були братами,
Не молились в одному храмі,
Ми народ, в свині у хламі,
Ви на сонці нашому плями,
Ми кошмар у вашій уяві,
Ненавидим вас до нестями,
3агартовані цими боями,
Ми порвемо вас на татамі.
Де бога нема там час зупинився та діють інші закони,
Там сонця не видно, втоптані в землю обгорілі ікони,
Святого нічого, давно не працює ні один із канонів,
Там воїни які стоять за своє від початку до самого скону.
Допоки по венам тече наша кров,
Ми будемо кіборгами як А3ОВ,
До рідного дому довічна любов
Тому ми стоятимемо як А3ОВ.
Допоки литиметьеся наша кров,
Ми будемо кіборгами як А3ОВ,
До рідного дому довічна любов
Тому ми стоятимемо як А3ОВ.
Де бога нема,
Там усюди дим і зола,
Пекельна весна,
До чого ти нас довела?
Де бога нема,
Ми будем виживати самі,
3буди мене, ма
Скажи шо це було у сні.