Ми назвали цього хлопця Херсон.
На жаль, таких песиків зараз у місті та області дуже багато. Частина з них — в притулку для тваринок, деякі ходять вулицями, а деякі досі чекають допомоги на дахах затоплених будників.
Доля Херсона дуже важка, песику всього півтора роки, але він пережив втрату свого дому, переїзд та загибель господині. Після цього його домом став притулок для тварин, який організували місцеві волонтери.
Ми з Мариною, коли їхали в Херсон, розуміли, що допомагати треба не лише людям, але й тваринам. Тож завезли у волонтерський притулок 500 кілограмів корму для собак, будиночки для їх перевезення та багато іншого.
Херсона ми побачили одразу. Він дивився з таким сумом і спокоєм, що ми вирішили забрати його до Києва і подарувати йому новий дім. Зараз він їде з нами в офіс Європейської Солідарності.