Бгаавад-іта Пісня бога | Аудіокнига | Поетичний переклад профессора Миколи Ільницького

Бгаґавад-Ґіта в перекладі українською – Пісня Бога, перлина божественних одкровень, що викладена санскритом і пишеться без лапок – як Біблія, Тора, Коран. Американський індолог і мовознавець Франклін Едґертон навіть назвав її «улюбленою Біблією Індії», очевидно, маючи на увазі, що Бгаґавад-Ґіта – священна книга індуїзму, як Біблія – для християн, Тора – для іудеїв, Коран – для мусульман. Але це не зовсім так, оскільки індуїзм не має основоположника, централізованого органу управління і що більше – уніфікованої системи вірувань чи єдиної доктрини. Індуїзм включає чотири основні напрями (вайшнавізм, шіваїзм, шактизм, смартизм), кожен із яких визнає першість суто свого обраного священного тексту. Бгаґавад-Ґіта - філософська частина грандіозного індійського епосу» «Махабхарата». Створення її учені відносять до IV-V ст. до н.е. У свідомість європейського світу Ґіта увійшла з другої половини ХVIII ст. після її перекладу англійською мовою, здійсненого Чарльзом Вілкінгсом. Відтоді поемою зацікавилися учені багатьох країн Європи, і це зацікавлення не припиняється досі. Німецький філософ і лінгвіст Вільгельм Гумбольдт назвав Бгаґавад-Ґіту найпрекраснішою філософською піснею у світі. Захоплювалися Ґітою Гете, Гегель, Ромен Роллан... Що Україна не залишилася осторонь цього інтересу, свідчить хоча б те, що дев’ятнадцятирічна Леся Українка, пишучи для своєї молодшої сестри Ольги підручник з історії стародавнього світу, не тільки не оминула Бгаґавад-Ґіти, а навіть зацитувала кілька ключових рядків з неї. Ідеї цієї поеми, зокрема глибину її етичної проблематики, досліджували українські учені Д. Овсянико-Куликовський, П. Ріттер, О. Білецький та ін. Бгаґавад-Ґіта викликає інтерес не тільки вчених. Вона захоплює кожного, хто доторкнувся до живого пульсу тих сумнівів і сум’ять, якими сповнена поема. І все ж увагу читачів до перекладу можна пояснити, мабуть, передусім інтересом до самої пам’ятки і проблем, порушених у ній... Вони залишаються актуальними і в наш час і залишатимуться такими, доки існуватиме людство. Уся поема побудована як діалог між богом Крішною і воїном Арджуною на священному полі перед битвою між арміями споріднених племен - пандавів і кауравів. Арджуна відмовляється керувати військом, яке має вбивати воїнів, серед яких багато його родичів і кревних. Конфлікт між моральними принципами 1 обов’язком проходить крізь саме серце Арджуни і становить ядро концепції цього незвичайного твору. Як зазначав видатний політичний діяч Індії Джавахарлал Неру у книзі «Відкриття Індії», у Бгаґавад-Ґіті вчинена спроба «примирити й узгодити три шляхи людського прогресу: шлях інтелекту, або пізнання, шлях дії і шлях віри».Вища міра людського буття - осягнення стану блаженства, злиття з божественною сутністю. Попри різні шляхи до цієї мети, при кожному з шляхів - пізнанні, ділі, вірі - людина має подолати в собі спільного ворога - користолюбність та егоїзм. Власне, утвердження цієї ідеї визначає етичну максиму і композиційну структуру Бгаґавад-Ґіти. Такий принцип матиме продовження у різних літературах, зокрема у творах релігійно-філософського характеру, згадаймо хоча б діалоги Платона чи нашого Григорія Сковороди. Такий діалектичний спосіб допомагає утвердити істину, осягнути сенс людського існування. У цьому пункті сходяться усі шляхи вдосконалення людини, окреслені в поемі. Відкинення корисливості - шлях визволення не тільки окремої особистості, а й народу. І цілком логічно, що в боротьбі за визволення Індії політичні діячі спиралися на науку Бгаґавад-Ґіти, при чому обирали різні окреслені нею шляхи, сказавши по-сучасному, різну тактику: Якщо Махатма Ґанді утверджував ненасильницькі методи, ідею самозречення, жертовності, то Джавахарлал Неру, виходячи з конкретної історичної ситуації, наголошував на позиції активної діяльності заради суспільного блага. Актуальна ця проблема і для сучасної України. Але значення і зміст Бгаґавад-Ґіти, цього унікального творіння людського духу, переростає рамки певного народу і певної епохи. Поема зосереджує у собі момент універсальності, властивий людині, перед якою вічно постає проблема внутрішнього вибору і в якій вічно вестимуть діалог Арджуна і Крішна. 📚 Переклад з санскриту: ➡️ Микола Ільницький - доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України 🔊 Читає: ➡️ Daniel Che ❤️ Подякувати ➡️ 0:00:00 — Перед боєм на полі Куру 0:11:11 — Диспут Арджуни й Крішни 0:30:00 — Карма Йога 0:41:18 — Йога Жертви 0:51:46 — Йога відречення від дії 0:58:56 — Йога самовладання 1:10:01 — Йога знання 1:25:32 — Найпотаємніші знання 1:34:29 — Досконалість Абсолюту 1:45:25 — Всесвітня форма 1:59:23 — Віддане служіння 2:04:46 — Поле знання та пізнавання поля 2:13:48 — Три гуни природи 2:20:40 — Йога найвищого духу 2:26:17 — Божественні та асуричні натури 2:32:50 — Три різновиди віри 2:40:02 — Завершення. Йога зречення 2:59:10 — Кіртан