бандурист

у супроводі оркестру народних інструментів ім. Д.Осіпова. Запис 1963 р. Взяв би я бандуру та й заграв, що знав; Через ту дівчину бандуристом став. А все через очі, коли б я їх мав, За ті карі очі душу б я віддав. Марусино, серце, пожалій мене. Візьми моє серце, дай мені своє. Де крим за горами, де сонечко сяє, Там моя голубко з жалю завмирає. Андрій Іванович Кікоть (27.Х1 1929,с. Кам’янка,тепер Диканського р-ну Полтав. обл.— 13.X 1975, Київ) — укр. рад. співак (бас), нар. арт. УРСР (з 1967). В 1959 закінчив Київ. консерваторію (клас І. Паторжинського), відтоді — соліст Київ. театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. Партії: Тарас (“Тарас Бульба“ Лисенка), Карась (“Запорожець за Дунаєм“ Гулака-Артемовського), Кочубей, Гремін (“Мазепа“, “Євгеній Онєгін“ Чайковського), Борис Годунов (однойменна опера Мусоргського), Фрол Баєв (“В бурю“ Хрєнникова), дід Іван, Генерал (“Тарас Шевченко“, “Арсенал“ Г. Майбороди). Малюнки Опанаса Сластіона