Казки від TAYANNA - Світло [читає Марта Адамчук]

Велике місто. Сірі будні. Багатолюдні вулиці. Все це і багато іншого бачила маленька мушка. Кожен день вона прилітала на центральну вулицю міста, сідала на дерево і просто спостерігала за людьми, які постійно кудись поспішали з дуже серйозним виразом обличчя, немов мумії. Мушці ставало сумно і самотньо, тому що вона не розуміла, чому люди не радіють сонцю і небу, і всій земній красі. Але чого вона ще не могла збагнути, так це те, як люди дружать з залізними чудовиськами на колесах більше ніж з природою. У таких роздумах і на самоті мушка проживала день за днем. На вулиці було сонячно і тепло.... Дув ніжний вітерець із запахом яблук і осінніх квітів. Вересень. От і прийшла пора, коли з кожним днем сонечко починає втрачати свою яскравість, а гарні білосніжні хмаринки, на які так любила дивитися мушка, починають перетворюватися в сірі дощові хмари. Мушка знала, що скоро вона вже не зможе прилітати на своє улюблене місце до тих пір, поки не настане весна. Тому насолоджувалася кожною миттю осінньої пори.

Show more