Василь Стус весняний вечір

ВАСИЛЬ СТУС - ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР Весняний вечір. Молоді тумани. Неон проспектів. Туга ліхтарів. — Я так тебе любила, мій коханий. — Пробач мене — я так тебе любив. І срібляться озерами долини, шовковий шепт пригашених калюж, мені ти все життя, немов дружина, мені ти все життя, неначе муж. — А пам’ятаєш? — Добре пам’ятаю. — А не забув? Чи не забув? — О, ні. — Здається, знову в молодість вертаю, все наче увижається вві сні. І першу зустріч? Першу і останню. — А я лиш першу. Ніби й не було минулих р