Перезимник - Забуті

site: facebook: instagram: Мине імла, за миттю мить Надія згасне крихтами тепла, То вже не я, то вже не ми, То не весна нам зорі зайняла. Викреслені, забуті, Змиті зірок дощем В неба питають люди - Скільки ще? Не квітне квітень, птахів не кличе, Весни не було, напевно й не буде, Вироком стане останнім довічний Лютий. Знов і знов. Лише лютий. Лягти горілиць, зазирать як палає Край неба червоним із чорним до ранку, Здіймаючись в сіре, то десь за тим краєм Світанок свої крила поранив.