Вервиця до Семи Слів Ісуса на Хресті#ісусхристос#вервиця#Ісус#хрест#матір_божа#богородица#молитва
Вервиця до Семи Слів Ісуса на Хресті.
СІМ СЛІВ ІСУСА НА ХРЕСТІ - Роздуми
Джерело:
👉
“Чи ти був на Голгофі? Чи бачив Хреста, на якому Син Божий вмирав? Це за наші гріхи Він життям там платив.“ З хреста промовив Господь сім слів, сім речень, які так важливі для нас. Сім слів, які почув світ. Слова Ісуса з хреста - це справжнє реколекції Ісуса.
1. “Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.“ (Лк 23,34) - В цих словах Ісус звертається до Милосердя Отця Небесного, молиться за тих, які Його розпинають. Це неймовірно! В Ньому немає навіть тіні гніву. Є лише турбота про тих, за яких Він вмирає. Любов Сина Божого немає меж. Він завжди заступається за грішниками. І ми також повинні вчитися від Ісуса такої любові. Не мститися, не гніватись, але визнаючи зло проти нас скоєне тут же його пробачити та молитися за злочинців.
2. “Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо Мною в раї.“ (Лк 23,43) - Милосердя і прощення досягає вершин. Ісус обіцяє злочинцю розкаявшемуся небо, рай. Навіть на хресті, а може власне на хресті, Господь міркує про небо для незліченних грішників. Настільки чутливим є Серце Бога! Воно вмить реагує на наші зітхання. І коли ти страждаєш, Він страждає поруч з тобою. Звертайся в стражданнях до Ісуса. Він є тоді так близько. І ще одне - нарікання, докори Богу, як того злого розбійника, який висів ліворуч Ісуса - миттєво знищують плоди Божого милосердя.
3. “Жінко, ось син Твій. Ось Матір твоя.“ (Йн 19,26-27) - Ці слова називаємо заповітом з хреста. Ісус з’єднав долю Своєї Матері з долею Своїх учнів. Відтепер Вона є і нашою Матір’ю. Її серце розпалене найбільшою любов’ю до Сина вмираючого на хресті загорілося безмежною і найпалкішою любов’ю до нас, Її дочок та синів. Ісус говорить ці слова не лише як Людина, яка думає про Матір, але також як Бог, який приймає послух і неймовірну жертву серця Нової Єви. “Жінка“ - про Неї Яхве згадував ще в Книзі Буття, в Раю. І тепер Господь Бог може людству показати Нову Єву, найдосконалішу Людину, сотворену на образ і подобу Бога. Ось Нове Сотворіння світу, ось Нова Єва, яка стоїть під хрестом Нового Адама. Ось народжується Церква, яку сам Господь довірив Марії, Скорботній Богоматері. Прийми Марію, як свою мати. Іди з Нею під хрест. Від цієї хвилини візьми Її до себе. Відкрий для Неї двері свого серця і Вона окриє тебе своїм материнським покровом.
4. “Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув!“ (Мт 27,46) Це слова Псалму 22. “Елі, Елі, лема савахтані“. Найстрашніші страждання, найстрашніші випробування. Сатана приступає до завершальної атаки - хоче розчавити Бога. Найстрашніші страждання не в цьому, що Ісуса побили, глузували з Нього, розірвали Обличчя, набили на Голову вінок - корону із терня, розіп’яли на дереві хреста. Найстрашнішим ударом було те, що Ісус не відчував близкості Отця. Немов розірвалася Трійця, немов заперечена була Божествення Любов. Залишалась лише безмежна туга і самотність. “Боже мій, чому Ти Мене покинув“. Син Божий зійшов до найжахливішої безодні страждань, з якою ніщо на землі зрівнятись не може. Але це не сатана завдає цього найсильнішого удару, це Отець Небесний дозволив, це Його Воля, щоб ще сильніше проявилася сила непереможна Любові, любові Сина. “З глибини кличу до Тебе“ Ісус молиться вмираючи. Єдність Отця і Сина не розірвана. Лукавий програв. “Отче, в Твої руки віддаю духа мого“...
5. “Спраглий Я!“ (Йн 19,28) - Це не тіло Ісуса кличе, хоча власне так зрозуміли слово Ісуса ті, які Його розпинали. Подали Йому пити напій, що мав втихомирити біль. Акт милосердя? Чи акт ще більшої богозневаги? Щоб продлити Його муку, щоб Його смертю подовше насититись, напуватись... Але Ісус не хотів пити, ні вина, ні жовчі, ні оцту. Там, на хресті, Він прагне твого серця, твого навернення, щоб Його мука не була даремною, щоб Його боротьба не була напрасною. Він прагне твоєї любові. Як Добрий Пастир прагне знайти загублену вівцю. Це власне так шукає тебе. Дай Йому пити, як Самарянка. Дай Йому напитися віри. Він тільки цього прагне - твоєї душі.
6. “Отче, в Твої руки віддаю духа мого.“ (Лк 23, 46) Відтепер смерть є поверненням в обійми Отця. Отець ніколи не відлучився від Сина. А для Сина Його земне життя було суцільним актом вшанування, прославлення Отця. Тіло очікуватиме воскресіння, але дух завжди належить Богу. Коли прийде до нас мить остання, що скажу на прощання? Все життя готуємося до цієї миті, щоб повторити слова Спасителя: “В Твої руки, Отче, віддаю дух мій“.
7. “Звершилось“ (Йн 19,30) - Ось Христове АМІНЬ. Виконав Волю Отця. Вся Трійця відкриває небо зачинене після первородного гріха. В одну мить Хрест став жертовним вівтарем, на якому звершилась жертва Відкуплення. Воля Отця звершена. А ти, брате, сестро впади долілиць перед Своїм Господом, який звершив цю жертву лише заради тебе. Поклонися Господу - навколішки, в мовчанні адоруй Його. Приближається Божественна тиша.
о. Ярослав Гіжицький - духовний наставник ЛМ
Кам’янець-Подільський
1 view
28
7
2 months ago 00:01:00 1
❓«В чем ПРИЧИНА неверия людей в Бога...» • Сщмч. Даниил Сысоев
2 months ago 00:01:00 5
🇺🇦 Пророчество об Украине: «Перед ’’деревом’’ БУДЕТЕ исповедаться!» • 2015 год