Діамант і Смарагд

Украинский с нуля: образовательный проект Заняття 17 () Вправа 4. Герменевтика Григорій Сковорода. Байка «Діамант і Смарагд» Високої якостi Смарагд, що перебував у славi при королiвськiм дворi, пише своєму приятелевi Дiамантiю таке: «Люб’язний друже! Шкодую, що не дбаєш за честь свою i живеш, похований у попелi. Твоя вартiсть менi вiдома. Вона гiдна чесного й поважного мiсця, але нинi ти подiбний до свiчника, що свiтить сокровенним свiтлом, але схоронений під спудом. Навiщо це свiтло, коли воно не дивує i не звеселяє людськi погляди? Цього тобi й бажаю, з шанобою — друг твiй Смарагд». «Дорогий друже! — вiдповiдає Дiамант. — Наше з видноти свiтло живить лише людське марнославство. Хай уже вони дивляться на сяюче небо, а не на нас. Ми лише кволий його вiдблиск. А цiна наша, чи ж бо честь, завжди лишається всерединi нас. Полiрувальники не дають її нам, а вiдкривають. Вона виднотою i людською похвалою не збiльшується, а зневагою, забуттям та огудою не зменшується. Лишаюся з такими гадками — твiй друг Дiамантiй». Сила. Цiна i честь — одне i те ж. Хто не має нiчого в собi, той прибирає зовнiшнього блиску, натягає маску фальшивого дiаманта i злодiйської монети. Назворот у народi кажуть так: «Зробили Абрама чесним чоловiком». А варто було б казати так: «Засвiдчено перед людьми про Абрамову честь». Освiта чи вiра Божа, милосердя, великодушнiсть, справедливiсть, постiйнiсть та цнотливiсть — ось цiна наша й честь! Давня приказка (свiдчить): «Дурень шукає мiсця, а розумного i в кутку видко».