Життя ще простіше: Зайва вага -- зайві клопоти?

Ми зайомимося з чоловіком. Вже за тиждень здається, що ми знайомі років, може, сто... І ми поринаємо у відчуття абсолютної гармонії, з ним, з собою, зі світом взагалі. Але не буває абсолютно однакових людей, не буває абсолютного розуміння та абсолютної згоди. І виявляється, що твій песик для нього жалюгідна потвора, твоя сестра -- стерво, а друзі -- ідіоти і блазні, і в вашому домі їх більше не буде. І що робити? Підкорятися його побажанням чи просто бути собою? А як же тоді стосунки? Гість -- психолог О