Холодний яр - Тарас Шевченко (Читає: Костянтин Степанков)

#shevchenko #tarasshevchenko #тарасшевченко #шевченко #kobzar #кобзар [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 355-357; С. 740-742.] У всякого своє лихо, І в мене не тихо, Хоч не своє, позичене, А все-таки лихо. Нащо б, бачся, те згадувать, Що давно минуло, Будить бознає колишнє — Добре, що заснуло. Хоч і Яр той, вже до його І стежки малої Не осталось; і здається, Що ніхто й ногою Не ступив там, а згадаєш, То була й дорога З манастиря Мотриного До Яру страшного. В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали. У Яр тойді сходилися, Мов із хреста зняті, Батько з сином і брат з братом Одностайне стати На ворога лукавого, На лютого ляха. Де ж ти дівся, в Яр глибокий Протоптаний шляху? Чи сам заріс темним лісом, Чи то засадили Нові кати? Щоб до тебе /356/ Люди не ходили На пораду, що їм діять З добрими панами, Людоїдами лихими, З но