Михайло Жаржайло - Каучукове сонце

ми не знаємо ані колеса ані гончарного круга досить того що сонце наше каучукове і загартовує наші туніки мов глечики розрізає темряву немов циркулярна пилка а руки наші зачакловують свіжу глину і наші стопи вичавлюють з нафти вино ми не знаємо ані колеса ані гончарного круга тільки коні наші запряжені у місяць наш каучуковий і щоранку й щовечора найсміливіший з нас тремтячими фашіо пальців хреститься і бере до рук сірника тремтячими фашіо пальців підпалює каучукове сонце а слідом викочується каучуковий місяць шикується вказівним пальцем перша фаланга біжить услід за світанком коли палець вказує на небо ворог дивиться на палець і прагне його відтяти мироточать лиця сліпнуть подушечки пальців щоб читати гранітні рельєфи сліпнуть очі щоб читати але наші загартовані туніки ніби глеки повні вина ніби дзвони у яких калатаються язики ніби ферзі на дошці наша пісня підганя батогом каучукове сонц