“Не так давно мені написала незнайома дівчинка Аліна Шеремета з пропозицією записати вірш поетки Ірини Кулянди, яка загинула влітку минулого року. Прочитавши перші три тексти, я одразу погодився, а далі просто вже не міг відірватись від збірки “Пливи, кораблику, пливи“. Дякую, Аліно, що відкрила для мене Ірину поезію. Інколи ніжну, інколи наріжну, але завжди надзвичайно потужну! І окреме величезне дякую Nataly Kot, за її смак та бачення, яка, зрештою, і зняла цю красу!
Ось вам наш відос!
І, людоньки, читайте Ірину Кулянду!“
(с)Каданов