VovaZiLvova - не закопаю свій талант

Переписуюсь з тіпом який у відпустці зі Сходу Я йому дякую, він пише: «Служу українському народу» Біля мене сидить донька, від нього пішла наречена, Війна одна на всіх, та в кожного свої проблеми В мене які проблеми? Живу у місті янголів, в країні демонів, Які ніколи не зовні, але завжди всередині. І поки пацани ризикують життям на Cході Я ризикую життям на 3аході, та ризикую не дуже… Друже, ти дякуєш мені, за те що я є і за мої пісні Я дякую тобі, за те що ти є і за те що ти на війні Повертайся будь ласка переможцем живим і здоровим А я для вас із побратими репчик писатиму знову Ось моє пробачте тихе Ось моя вдячність мала Не закопаю свій талант В пам’ять про тих, чиї закопані тіла Кажу другу, шо парюсь, шо не вдається більше для вас робити Друг відповідає: «Бажаю менше паритись і більше жити!» І я даю йому цю обіцянку, наче святу присягу Ніби рука на серці, а сам біля жовто-блакитного стягу І якщо хтось поклав життя для того щоб нас захистити Я покладу своє життя для того щоб сотворити Такий світ, в якому хочеться не існувати, а процвітати В якому хочеться більше нових дітей вітати А найперше тих дітей, чиїх батьків вже немає Окрім своїх дітей і ними піклуватись обіцяю Через пісні вчитиму їх як нести користь собою І бути гідними звання Дітей Українських Героїв Ось моє пробачте тихе Ось моя вдячність мала Не закопаю свій талант В пам’ять про тих, чиї закопані тіла