У життя - безстрокова акція.
Потрапляєш під неї як в зливу:
Ти для когось лишень декораці,
А раніше ж була важлива.
Астрономія тут не пахне -
Ти не сонце, не зірка з неба.
Знов розіп’ята, розпанахана
Вікриттям цим зміїно-ганебним.
Враз доросла стаєш і мудра,
Проживаєш і дибаєш далі.
А що буде, як раптом в грудні
Не закрутться знову спіралі.