Вій - Під Облачком

Під облачком явір похилений, Сидить на нім пташок примилений. Чуєш, мила, як той пташок співа, Же з любові ніч добра не бива. Же з любові, же з любові Ніч добра не бива. Си ти любов є од Бога дана? Си ти, може, д’яблом підшептана? Хоч би-с не хтів, то мусиш любити, Хоч би-с не хтів, прото маш терпіти. Хоч би-с не хтів, хоч би-с не хтів Прото маш терпіти. Моя мила, ти покусо єдна, Любив я тя не рік і не два. Ти ми дала зілля сі напити? Не мож, мила, ніяк без тя жити. Не мож, мила, не мож, мила, Ніяк без тя