#Скрябін #KuzmaForever #Кузьма
Саня-друг, я пишу тобі лист,
Тому що вже давно тебе не чув, не бачив.
Сто років вже пройшло з того часу, як ми колись
Мріяли зібрати наших пацанів на дачі.
Кухня в хрущовці, розмови до ранку,
Форточка закрита целофановим кульком,
Ніколи не кінчалися пиво і таранка,
Походи у ларьок з пожмаканим рубльом.
Давай повернемось у своє місто,
З якого втікнути так хотіли!
Давай одягнемо потерті джінси,
В яких у школу нас не пустили!
Давай послухаєм старі касети,
Які нас жити і любити вчили!
По іменах згадаєм всіх друганів ще,
Які тоді занадто швидко жили!
Знаєш час втікає, як вода,
І способу інакшого ми поки що не знаєм,
І набагато тихше тече життя ріка,
Якщо ти свого друга часто зустрічаєш.
Не бери свій мобільний, а краще - два пива,
А потім ще зашлем за добавкою гінця,
Дружба - це тоді, коли сльози у мужчини,
Дружба - це тоді, коли мужчини до кінця!
Давай повернемось у своє міс